Нови Сад, 19. новембер – Предсидатель Скупштини АП Войводини Балинт Югас бешедовал нєшка з амбасадорку Румуниї у Републики Сербиї Силвию Давивою о важносци предлужованя прейґгранїчного сотруднїцтва двох жемох и реализациї заєднїцких проєктох од взаємного интересу.
Предсидатель Югас виражел задовольство пре добри медзидержавни и медзиреґионални одношеня Републики Сербиї и Румуниї визначуюци як приклад двацецрочне сотруднїцтво у рамикох Еврореґионалней розвойней аґенциї Дунай-Криш-Мориш-Тиса (ДКМТ), чийо соснователє АП Войводина, Арад и Темишвар зоз хторей резултовали велї хасновити проєкти.
«Войводину видзим як европску реґию хтора окружена з реґиями чийо матични жеми членїци Европскей униї зоз хторима маме добре сотруднїцтво. Же би тото сотруднїцтво далєй напредовалo мушиме вєдно водзиц рахунку о драговей инфраструктури, гранїчних преходох, зопераню илеґалних миґрацийох, як и по тераз. Дальше унапредзованє тих обласцох плануєме прейґ инфраструктурних проєктох у рамикох прейґгранїчного сотруднїцтва», визначел предсидатель Югас и наглашел же ше економске сотруднїцтво з Румунию нєпреривно звекшує и же Румуния седми вонкашньотарґовински партнер нашей жеми.
Амбасадорка Давидою визначела же у цеку реализованє даскелїх заєднїцких стратеґийних проєктох хтори од велькей значносци за два жеми, а то управянє зоз гранїцами пре зоперанє илеґалних миґрацийох, сотруднїцтво у случаю нєпогодох як цо то вилїви и огнї и сотруднїцтво у обласци здравства.
«За нас од винїмковей значносци и сотруднїцтво у обласци култури и радуєме ше же Город Зренянин шлїдуюцого року будзе европска престолнїца култури з оглядом на тото же нам то партнерски город у хторим жиє румунска заєднїца и же го зоз Темишваром повязує рика Беґей», гварела амбасадорка Давидою.
Югас и Давидою ше зложели же за лєпшу повязаносц и транспорт роби и людзох од сущней значносци вибудов автодраги Беоґрад – Темишвар як часц паневропского коридору Ґданьск – Темишвар – Беоґрад – Солун и вибудов швидкей транспортнйїци «Ошмих Войводини» од гранїчного преходу Бачки Брег з Мадярску по гранїчни преход Наково з Румунию. Вони оценєли же би у наступним периодзе у фокусу требало буц и полєшованє прейґгранїчного подруча, ревитализация гайзибанского транспорту, як и ушоренє плївней драги по рики Беґей.