Хасновити информациї
Роботни чaс
Роботни час Скупштини Автономней Покраїни Войводини од 8:00 до 16:00 годзин.
Соботу, внєдзeлю и на дeржавни и вирски швeта Скупштина нє роби.
Швeтa
Дeржавни:
- Нови рок – 1. и 2. януар
- Стретениє – Дзeнь дeржавносци Сeрбиї – 15. и 16. фебруар
- Швeто роботи – 1. и 2. май
- Дзeнь побиди – 9. май
- Дзень здогадованя на сербски жертви у II шветовей войни - 21. октобер
- Дзень примиря у I шветовей войни - 11. новембер
Вирски:
- Пeрши дзeнь Крачуна – 7. януар
- Вeльконоцни швeта, починаюци од Вeлького пиятку, заключно зоз другим дньом Вeлькeй ноци
Надпомнуца:
- Кeд єдeн з датумох, окрeм 9. мая и 21.октобра, пада внєдзeлю, нє роби шe пeрши наступни роботни дзeнь.
- На швeта, окрeм Дня здогадованя на сербски жертви у II шветовей войни, нє робя дeржавни орґани, подприємства и други форми орґанизованя за окончованє дїялносцох або услугох.
Медзинародни швета
Януар
27. януар – Медзинародни дзень здогадованя на жертви холокауста
З Резолуцию Зєдинєних нацийох 60/7, хтора прилапена 1. новембра 2005. року, дзень ошлєбодзеня Аушвица преглашени за Медзинародни дзень здогадованя на жертви холокауста.
Фебруар
21. фебруар – Медзинародни дзень мацеринского язика
Тот дзень ше означує як Медзинародни дзень мацеринскогоязика, хтори запровадзел Унеско 1999. року. З тей нагоди ше у швеце преславює скоро 6.000 язики. Коло 200 жеми ширцом швета треба же би очували язики, хтори бешедує шицкого штири проценти вкупней популацї.
З поступним нєставаньом язичного културного нашлїдства хторе представя основне жридло идентитету велїх народох и поєдинцох, ше утаргує древни вязи зоз заєднїцкима духовнима жридлами.
Марец
8. марец – Дзень Зєдинєних нацийох за права женох и медзинародни мир
Медзинародни дзень женох то дзень пошвецени женом и преславює ше го каждого 8. марца. Тот дзень настал як дзень борби за економску, политичну и социялну ровноправносц женох и хлопох. Инциятиву за тото швето дала нємецка феминисткиня и членїца социялистичней странки Клара Цеткин (1857–1933), народзена Айзнер. Клара ше борела за права женох од 1889.року, а перши раз дала инциятиву на медзинародней конференциї социялистичних женох (1910) у народней хижи у Копенхаґену, хтора познєйше постала позната як Унґдомсхусет. Перше означованє Дня женох було1911. у Австриї, Нємецкей, Швайцарскей и Данскей. Як Медзинародни дзень женох, 8.марец прилапени 1917.року.
21. марец–Медзинародни дзень за елиминацию расней дискриминациї
Пре здогадованє на 69 особи хтори протестовали процив расистичней политики Апартхейду и пре тото су забити 21. марца 1960. року у южноафрицким городзе Шапервилу, Ґенерална скупштина Совиту Европи одлучела же би ше 21. марец каждого року означовал як Медзинародни дзень елиминациї шицких формох расней дискриминациї. З тим ше апелує на право шицких людзох же би мали єднаки приступ ґу информацийом, єднаки можлївосци и єднаки шанси. Ширцом по швеце, з розличинима активносцами, нєвладово орґанизациї и державни институциї упознаваю явносц з проблемом расизма у їх локалних штредкох.
22. марец–Шветови дзень водох
Орґанизация Зєдинєних нацийох, пред дзешец роками, преглашела 22. марец за Шветови дзень водох, з намиру же би визначела єй важносц и огранїчуюцу улогу у розвою. Приблїжує ше час кед потреби за воду буду векши як залихи. После того, нужно престава розвой, починаю борби за воду, а постої аж и опасносц од медзидержавних войнох. Зєдинєни нациї цалу децению (од 2005. по 2015. рок) преглашели за медзинародну децению защити и очуваня водох на Жеми. На Шветови дзень водох, 22. марца, почала децения „Вода за живот”. Вода не зна за ґеоґрафски гранїци и политични, економски и други препреченя. Вона потреба каждого чловека, без огляду на фарбу скори, виру або нацию. Прето, кед шлїдуюци раз одкруцице чоп, здогаднїце ше же воду треба хасновац так же би єй було за шицких нас, алє би требало водзиц рахунку о тим же би єй остало достаточно и за будуци ґенерациї.
23. марец – Шветови метеоролоґийни дзень
Каждого року 23. марца, Шветова метеоролоґийна орґанизация (ШМО) и єй 187 членїци, як и метеоролоґийна заєднїца у цалим швеце, преславює Шветови метеоролоґийни дзень. На тот дзень, ше означує ступанє на моц конвенциї зоз 1950. року, з хтору створена Шветова метеоролоґийна орґанизация. Гоч природни опасносци нє мож обкеровац, интеґрация прецени ризикох и правочасних спозореньох, вєдно з мирами превенциї и ублажованя, их можу зопрец же би нє постали катастрофи. То значи же мож подняц акциї хтори би значно зменшали пошлїдкове траценє живота и дружтвено-економски чкоди. Шветова метеоролоґийна орґанизация и национални метеоролоґийни и гидролоґийни служби значно доприноша, на интернационалним и националним уровню, идентификациї, прецени и мониторинґу ризикох од катастрофох и видаваню правочасних спозореньох.
Април
7. април –Шветови дзень здравя
Шветови дзень здравя найзначнєйши датум Шветовей здравственей орґанизациї, подїя хтору ше означує вшадзи у швеце. Од 1950. року Шветови дзень здравя ше означує седмого априла каждого року, з намаганьом же би ше звекшало свидомосц о значносци здравя. Факт же ше з ґлобализацию звекшує и бриґа о здравю, беруци до огляду нови виволаня хтори преходза гранїци єдней держави и маю уплїв на заєднїцку безпечносц шицких людзох на швеце. Прейґ звекшаного сотруднїцтва медзи розвитима жемами и жемами у розвою, медзинародна заєднїца будзе лєпше порихтана же би ше зочела з найзначнєйшима проблемами явного здравя и же би помогла же би швет бул вельо безпечнєйши.
23. април –Шветови дзень кнїжкох и авторских правох
Шветови дзень кнїжкох и авторских правох то ище єдна нагода же би политичаре, як и цивилне дружтво на числени способи дали почесц кнїжки як єдинственому средству за виражованє, образованє и комуникацию. Шветови дзень кнїжки и авторских правох преглашени на 28. Общей конференциї УНЕСКО, 15. новембра 1995. року, пре здогадованє на 23. април, дзень шмерци Шекспира, Сервантеса и Де Ла Веґи, алє и дзень народзеня других вельких авторох, медзи хторима и Владимир Набоков.
Май
1. май – Швето роботи
У швеце ше означує Медзинародне швето роботи, як здогадованє на роботнїкох Чикаґу хтори пред точно 130 роками ступели до штрайку вимагаюци лєпши условия роботи. Тото швето ше у розвитих жемох хаснує за орґанизоване виходзенє на улїци и упознаванє явносци з проблемами занятих. Од теди, у ЗАД, а познєйше и у шицких жемох швета, Медзинародне швето роботи ше означовало з велькима парадами и демонстрацияма, хтори найчастейше орґанизовали социялистични, комунистични, анархистични и други лїво ориєнтовани рухи.
3. май–Шветови дзень шлєбодней преси
Шветови дзень шлєбоди медийох запровадзени з Декларацию ЗН, Виндхук, з хтору цензура преглашена за чежке потупенє людских правох, а влади шицких жемох поволани же би обезпечели почитованє уставних ґаранцийох за шлєбоду медийох. Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох прилапела тоту декларацию 20. децембра 1993. року, з преглашованьом 3. мая за Дзень шлєбоди медийох, на препорученє Унеска. Од теди прешло 23 роки, а новинарска робота и нєшка спада медзи найзагроженши занїманя.
15. май–Медзинародни дзень фамелиї
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох, з резолуцию 47/237 (20. септембра 1993), преглашела 15. май за Медзинародни дзень фамелиї. Означованє того дня, одражує становиско шицких членїцох Зєдинєних нацийох по питаню розличних формох фамелийох, а у рамикох того – спрам єднакосци полох и правох женох на ровноправну можлївосц обезпечованя и подєднаким подзелєньом роботох у родительстве, як основного моделу за модерни розвой вкупного дружтва. Медзинародни дзень фамелйох дава єдинствену нагоду за дзвиганє свидомосци явносци о розличних питаньох фамелийох, уключуюци и насилства у фамелиї, а стимулує и одвитуюци акциї. Фамелиї представяю главних порушовачох отримуюцого розвою шицких уровньох дружтва и прето їх доприношенє обовязне за будуци розвой.
17. май–Шветови дзень телекомуникацийох
Шветови дзень телекомуникацийох и информацийного дружтва ше означує з подписованьом першей медзинародней телеґрафскей конвенциї и формованьом Медзинародней униї за телекомуникациї. Проєкти у вязи з розвойом и хаснованьом информацийно-комуникацийних технолоґийох би требали першенствено буц ориєнтовани на дзеци и младих, як и на превозиходзенє диґиталного подзелєня, прейґ ґлобалного розвою телекомуникацийного сектору.
21. май–Шветови дзень за културну рижнородносц за диялоґ и розвой
Означованє Шветового дня за културну рижнородносц за диялоґ и розвой то нагода же би кажда жем-членїца Унеска, промововала принципи интеркултуралного диялоґу и културней рижнородносци за витворйованє социялней когезиї, мира и дружтвеного благостаня. Принципи културней розличносци и плурализму ше муши интеґровац на ориґинални способ до националних розвойних политикох, а окреме гевти у поглядзе злєпшаня образованя, животного шредку, защити шветового нашлїдства, медийох, информативней технолоґиї и креативних индустрийох.
31. май–Шветови дзень без доганского диму
Шветови дзень без доганского диму, 31. май, ше означує под мотом Шветовей здравственей орґанизациї „Доган смертельни у каждей и прикритей форми”.
Юний
1. юний–Медзинародни дзень дзецох
Медзинародни дзень дзецка, запровадзела орґанизация Зєдинєних нацийох, же би промововала добробут за шицки дзеци швета. Швето ше наволує и Дзень дзецинских правох, прето же 1989. року Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох прилапела Конвенцию о правох дзецка.
4. юний–Медзинародни дзень дзецох жертвох насилства
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох принєсла 19. авґуста 1982. року одлуку о тим же би ше 4. юний каждого року преславйовало як Медзинародни дзень дзецох жертвох насилства (резолуция ЕС-7/8).
5. юний–Шветови дзень животного штредку
Шветови дзень животного штредку ше означує 5. юния, то датум кед 1972. року у Стокголму почала перша конференция Зєдинєних нацийох пошвецена еколоґийним проблемом. У найновшим звиту Програми Зєдинєних нацийох за защиту животного штредку наведзене же будучносц стоткох милионох людзох ширцом швета будзе под уплївом топеня шнїгових и лядових покривачох, ґлечерох и ляду у морйох и озерох. Ґлобалне топенє би могло привесц до значних пременкох у розполагаюцих количествох води за пице и польопривреду и дзвиганю уровня моря, цо би могло загрожиц острова и жеми на нїзкей надморскей висоти. Дзень защити животного штредку ше означує ширцом по швеце з отримованьом улїчних обегованьох и парадох, концертами, школскима змаганями у рисованю и писаню, акциями чисценя и садзеня древох.
20.юний–Шветови дзень вибеженцох
Медзинародни дзень вибеженцох пошвецени шмелосци –хтора нєобходна же би ше прежило страхоти войни и виганяня, же би ше чловек зочел з нєизвесносцу и бриґу и же би вибудовал и обновел живот. Шветови дзень вибеженцох положел до фокусу барз чежке положенє вибеженцох и допринєсол звекшаню свидомосци о тим питаню.
26. юний–Медзинародни дзень за потримовку жертвом насилства
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох вибрала тот дзень як здогадованє на 26. юлий 1987. року кед Зєдинєни нациї перши раз отримали конвенцию процив насилства и других формох нємилосердних, нєгуманих або деґрадуюцих одношеньох спрам людзох.
Юлий
11. юлий–Шветови дзень популациї
У швеце нєшка жию коло шейсц милиярди людзе, а найновши анализи указую же ше прирост жительства найвироятнєйше застанови 2075. року, на дакус менєй як дзевец милиярди людзох. Шицко то завиши од дальшого темпу трошеня природних ресурсох хторих уж єст вше менєй. З тим у вязи, прогнози Зєдинєних нацийох указую же ше прирост жительства у тим вику застанови на чишлє помедзи дзевет милиярди и дзешец милиярди и же то завиши од дальшого темпу трошеня природних ресурсох. Фаховци гваря же на дїлу ґиґантски нєконтроловани експеримент у хторим ше Жем знїщує, насампредз, з привреднима активносцами, а источашнє спозорюю и на тото же – без длугорочного планованя и управяня зоз шветовим природним нашлїдством – шлїдзи катастрофа.
Авґуст
12. авґуст –Медзинародни дзень младежи
Циль Медзинародного дня младежи же би ше младих активно уключело до ришованя їх проблемох и развою вкупного дружтва. Тиж, младих треба уключиц до кампанї под слоґаном „Будзме видзени, най нас чую”, хтора ше означує истого дня у цалим швеце. Орґанизаторе кампанї жадаю запровадзиц контакт з младима, же би ше вони уключели до креированя младежскей политики. Зєдинєни нациї запровадзели 1999. року Медзинародни дзень младежи, з цильом дзвиганя свидомосци младих о значносци їх активнєйшого уключованя до ришованя питаня хтори у вязи з їх положеньом у дружтве.
23. авґуст –Медзинародни дзень здогадованя на тарґовину з рабами и єй забрану
Медзинародни дзень здогадованя на тарґовину з рабами и єй забрану запровадзели Зєдинєни нациї, 23. авґуста 2004. року, пре здогадованє на початок побуни зараброваних Африканцох на острове Св. Доминґо, нєшкайши Гаити. Тота побуна була круциялна подїя у борби процив рабства. Того дня ше орґанизує вельочислени трибини и рижни подїї хтори доприноша лєпшому розуменю проблемох тарґовини з рабами, як и їх пошлїдкох.
Септембер
8. септембер –Медзинародни дзень писменосци
Медзинародни дзень писмености запровадзел Унеско,1967. року, же би указал на важносц читаня и писменосци у живоце поєдинца и дружтва у цалосци. Поняце писменосци и єй значенє у остатнїх трицец рокох ше драстично пременєли. Писменосц нєшка представя мултидисциплинарни феномен – то вельо вецей од читаня и писаня, подрозумює и познаванє розличних формох комуникациї, странских язикох и модерних технолоґийох, уключуюци и роботу на рахункаре.
16. септембер – Медзинародни дзень очуваня озонского обмотку
Циљ Медзинародного дня очуваня озонского обмотку же би ше зоз тоту акцию спонукло гражданох же би и сами допринєсли зменшованю заґадзеня, хторе главна причина того же ше озонски обмоток сценьшує. Ґази хтори знїщую озонски обмоток затримую ше од пейдзешат по двасто роки у стратосфери и пошлїдки їх препаданя осетя и ґенерациї у 22. вику. Прето, скорей як цо шеднєме до автох, треба же би зме добре роздумали чи з тим однїмаме будучносц своїм дзецом.
21. септембер –Медзинародни дзень мира
Ґенерална скупштина ЗН 2001. року, з окремну резолуцию преглашела 21. септембер за Медзинародни дзень мира, и обовязала швет же би голєм того дня думал о мире и означовал го на сходох, манифестацийох, маршох миру и концертох. Циль дзвиганє свидомосци о важносци запровадзованя и отримованя мира медзи поєдинцами и нациями. З тоту резолуцию шицки жеми, народи и людзе шицких возростох и зоз шицких дружтвених пасмох, поволани же би преславйовали мир и дали свойо доприношенє же би мир запановал зоз шветом.
Октобер
1. Октобер–Медзинародни дзень старших особох
Число старших людзох у швеце ше нєпреривно звекшує, а фаховци Зєдинєних нацийох предвидзую же по 2050. рок, перши раз у историї чловечества, число старших у швеце будзе векше як число младих. Моментално, од 25 демоґрафски найстарших жемох у швеце, окрем Япану, шицки жеми з европского континенту.
5. Октобер–Шветови дзень наставнїкох
Шветови дзень наставнїкох ше означує у вецей як 100 жемох у швеце. Тема тогорочного Шветового дня наставнїкох будзе – на яки способ ше з обуку наставнїкох може дойсц до квалитетнєйшей настави у школох. Учителє тримаю же ше потребне ошлєбодзиц од старомодних принципох по яких учитель и метода преподаваня у центру поваги.
9. Октобер–Шветови дзень пошти
На тот дзень, 1874. року у Берну основани Шветови поштански союз, а медзи снователями була и тедишня Князовина Сербия. Нєшка, у ери компютерох и електронскей пошти, число писмох нє менше, а обток посилкох нє опадує. Нєшка гражданом до поштовей ладички найчастейше сцигую рахунки, опомнуца и реклами, а писма з далєких жемох – барз ридко. Нєшка ше єдино филателисти интересую за пошту, а маркочки ше вецей нє знїма з писмох, алє их колекционаре купую.
10. Октобер–Шветови дзень менталного здравя
Депресия, число самозабойствох, злохаснованє психоактивних супстанцох, психосоматских поремеценьох, делинквенция и насилство у екстремним пороснуцу, спозорюю фаховци. Гоч векшина психичних поремеценьох загрожую лєм охорених и їх особни живот, постоя случаї кед охорени насилни и представяю гроженє за людзох у своїм околїску. Урядово статистики указую на тото же векшина чежких виновних дїлох зробя особи з психопатским поремеценьом. Шветова здравствена орґанизация сообщела же у швеце од даякей файти менталного поремеценя моментално охорели коло 450 милиони людзе, а кажда штварта особа у цеку живота дожиє даяке менталне поремеценє або поремеценє справованя.
16. Октобер–Шветови дзень поживи
Тота тема вибрана ппрето же би ше злєпшало розуменє улоги биодиверзитету и його значенє за польопривредни екосистеми, як и же би ше помогло продуковательом же би змоцнєли основу своєй продукциї и помогли костиранє терашнїх и будуцих ґенерацийох. Шветови дзень поживи ше означує у велїх жемох у цалим швеце, у сотруднїцтве з орґанизацию Зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду – Food and Agriculture Organisation (FAO).
17. Октобер – Медзинародни дзень за викореньованє худобства
Зєдинєни нациї 1993. року запровадзели Дзень борби процив худобства як дзень символичней пошвеценосци у намаганьох же би ше викоренєло екстремне худобство и неєднакост. Дзень ше означує ширцом швета, и провадзи го акция читаня окремней поруки солидарносци зоз символичним ставаньом. „Стань и дзвигнї свой глас процив худобства и нєєднакосци” преставя ґлобалну кампаню моцнєня свидомосци о тим проблему и здогадує влади и других медзинародних актерох на виполньованє обецункох з Милениюмскей деклерациї Зєдинєних нацийох з 2000. року о викореньованю екстремного худобства.
24. Октобер – Дзень Зєдинєних нацийох
Зєдинєни нациї основани 24. октобра 1945. року, кед Повелю Зєдинєних нацийох ратификовали Китай, Французка, Совєтски Союз, Британия, ЗАД и векшина подписнїкох повелї. Повлю 26. юния 1945. року у Сан Франциску подписали представнїки 50 жемох, хтори з тим постали снователє шветовей орґанизациї. Медзи снователями и Югославия. Основни цилї Повелї Зєдинєних нацийох то унапредзованє мира, охрана людских правох и борба процив худобства. Зєдинєни нациї нєшка збераю коло 200 держави. Шветова орґанизация од основаня прешла през даскельо етапи пременкох, а у цеку всеоблапна реформа Зєдинєних нацийох же би вони постали ефикаснєйши у ришованю проблемох у швеце.
24. Октобер – Шветови дзень розвою информацийох
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох 1972. року преглашела 24. октобер за Шветови дзень розвою информацийох (резолуция 3038), же би ше обрацело повагу на значенє уплїву явного думаня. Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох трима же би ше зоз злєпшаньом ширеня информацийох и мобилизацию явного думаня,окреме медзи младима, приведло до лєпшого похопйованя постояцих проблемох у околїску.
Новембер
16. Новембер – Медзинародни дзень толеранциї
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох 1996. року поволала жеми членїци же би установели Дзень толеранциї у сладзе з Декларацию о принципох толеранциї, хтори членїци подписали 16.11.1995. року. Толеранция то почитованє, прилапйованє и уважованє велькей рижнородносци културох у швеце, формох виражованя и формох гуманосци. Спонукнута є зоз знаньом, отвореносцу, комуникацию и шлєбоду думаня, совисци и увереняа. Толеранция то ровновага у розлики. Вона нє лєм морална обовязка, алє и политичне, односно правне вимаганє. Толеранция то вредносц хтора твори мир медзитим, и доприноши заменьованю култури войни з културу мира.
20. Новембер – Универзални дзень дзецох
У Ґенералней скупштини Зєдинєних нацийох, 1989.року прилапена Конвенция о правох дзецка. То єдини документ хтори ше у цалосци занїмал лєм зоз правами дзецка. У преамбули и у єй дзешец принципох виражена одлучносц же би ше дзеци видвоєло як окреме чувствительну ґрупу. Окремну защиту ше предвидзує з даваньом шансох же би ше дзецко розвивало на нормални способ, же би му ше обезпечело право на мено и державянство, социялну и здравствену защиту, фамелийне и дружтвене старанє и право на образованє. Дискриминация дзецка ше забранює, наклада ше же би ше защиту од шицких формох занєдзбованя, нємилосердносци або вихасновйованя. У Декларациї о правох дзецка, хтора прилапена 1959. року, облапени су и основи за защиту дзецка у позарядових обставинох. Формално нєобовязуюцого характеру, вона представя документ на чиїх принципох засновани змист Конвенциї о правох дзецка.
21. Новембер – Шветови дзень телевизиї
Шветови дзень телевизиї, телекомуникацийней системи хтори по велїх означел другу половку 20. вика. Телевизия и нєшка найуплївнєйши медий. Аж 98 посто ґаздовствох у швеце каждодньово патри програми на такволаним малим екрану, хтори з напредованьом технїки постава вше векши. За седемдзешат роки постояня, телевизия постала найуплївнєйши медий – нательо моцни же у дзепоєдних державох, у зависносци од ступня образованя гражданох, пресудно уплївує на формованє явного думаня.
25. Новембер – Медзинародни дзень елиминациї насилства над женами
Медзинародни дзень елиминациї насилства над женами преглашени 25. новембра 1981. року и вон указує на насилство над женами хторе ше случує нєпреривно и вшадзи коло нас. То ґлобална акция хтору порушали активистки женских ґрупох зоз цалого швета. Насилство явни, а нє приватни проблем – то проблем дружтва у цалосци. Тота акция помага же би ше информовало явносц о тим цо ше случує женом ширцом по швеце и же би ше спонукло на пременки з дїлованьом у каждодньовим живоце. Роботнї, явни дискусиї, конференциї, улїчни акциї, наменєни превенциї и едукациї о насилстве над женами.
Децембер
1. Децембер – Шветови дзень борби процив сиди
Шветови дзень борби процив сиди запровадзели Зєдинєни нациї, з резолуцию 43/15, 1988. року. Того дня ше виказує солидарносц людзом хтори ГИВ-позитивни, як и членом їх фамелийох. Тиж, то дзень кед треба мац у олядзе же за охорених од сиди кажди дзень у року – дзень означени з тоту хороту.
2. Децембер – Медзинародни дзень утаргованя рабства"
Медзинародни дзень утаргованя рабства запровадзени у Зєдинєних нацийох як здогадованє на 2. децембер 1949. року, кед прилапена Конвенция о збиваню тарґовини з людзми, резолуция 317 (IV).
3. Децембер – Медзинародни дзень особох з инвалидитетом"
Дзень особох з инвалидитетом ше означує з нагоди Шветовей програми за акцию, хтора ше одноши на особи з инвалидитетом, а хтору Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох прилапела 3. децембра 1982. року. Медзинародни дзень особох з инвалидитетом ше нєшка означує у цалим швеце, а Зєдинєни нация одлучели же цали 2008. рок будзе пошвецени лєпшим можлївосцом обезпечованя роботи тим особом. Статистика указує же коло дзешец посто вкупней шветовей популациї творя особи з инвалидитетом, док ше у нашей жеми преценює же их єст од осемсто тисячи по милион. Особом з инвалидитетом треба обезпечиц же би мали єднаки можлївосци одрастаня, приступу ґу животному штредку, образованю, обезпечованю, социялней сиґурносци, планованя фамелиї.
5. Децембер – Медзинародни дзень волонтерох"
Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох 1985. року преглашела 5. децембер за Медзинародни дзень волонтерох, як здогадованє на дзень кед 1970. направена Програма за волонтерох шветовей орґанизациї. Циль означованя того медзинародного дня то визначованє значносци волонтеризму у медзинародним руху за розвой, звекшанє свидомосци о значносци доприносу добродзечного ангажованя, з чим ше спонука цо векше число людзох же би понукло свойо волонтерски услуги. За дзешатки милиони людзох ширцом швета, волонтеризем представя вираз потримовки принципом: робяци вєдно, можеме допринєсц тому же би швет постал лєпше место за шицких. Волонтеризем моцнї индивидуалносц, будує солидарносц, одшмелює участвованє и щици слабших од економскей, дружтвеней и политичней марґинализациї. Волонтеризем важна компонента каждей стратеґиї хтора ма за циль зменшанє худобства, отримуюци розвой, здравє, заштиту од природних катастрофох и дружтвену интеґрацию, а окреме, звладованє дружтвеней виключносци и дискриминациї.
10. Децембер – Дзень људских правох"
Сучасна медзинародна реґулатива людских шлєбодох и правох почина з Повелю Зєдинєних нацийох, 1945. року. Повеля– як єден з ґлобалних цильох Зєдинєних нацийох – преглашує и дефинує нєобходносц сотруднїцтва медзи державами пре ришованє „медзинародних проблемох економскей, социялней, културней або гуманитарней природи и унапредзованє и стимулованє почитованя правох чловека и основних шлєбодох за шицких без огляду на расу, пол, язик або виру” (перши член повелї). Шицки члени Зєдинєних нацийох з Повелю обовязани на поєдинєчни и заєднїцки акциї з цильом твореня условийох стабилносци и благостаня яки нєобходни за миролюбиви и приятельски одношеня медзи народами, засновани на почитованю начала ровноправносци и самоопредзелєня народу.
18. Децембер – Медзинародни дзень миґрантох
Медзинародна орґанизация за миґрациї поволала медзинародну заєднїцу же би помогла и защицела тисячи миґрантох хторих каждого року злохасную безскрупулозни криюмчаре и хтори ше нє маю як врациц дому. Прето, медзинародна орґанизация за миґрациї поволала влади же би составели програми за дочасове пребуванє миґрантох же би миґранти могли войсц до жеми леґално и же би одредзени час робели.